🔥 Удар по пусковій архітектурі РФ: С-400 на Брянщині та системне вибивання дронового вузла в Донецьк

🔥 Удар по пусковій архітектурі РФ: С-400 на Брянщині та системне вибивання дронового вузла в Донецьку

Генеральний штаб ЗСУ в 12:01 повідомив, що 16 вересня та в ніч на 17 вересня Сили оборони уразили дві пускові установки С-400 у районі Вигоничів Брянської області, місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА у Донецьку, низку складів МТЗ та райони зосередження російських військ.

Якщо накласти це повідомлення на дані попередніх днів, вимальовується цікава моніторингова тенденція:

❗️ С-400: важливий часовий збіг

У ніч на 17 вересня, починаючи з 18:00 попереднього дня, Росія здійснила комбінований удар по Україні. Повітряні сили зафіксували, зокрема, застосування балістичних ракет «Іскандер-М/С-400/KN-23» із Брянської та Воронезької областей РФ. Основними напрямками удару були Київщина, Запоріжжя та Одещина.
І саме в цей операційний проміжок під удар потрапили дві пускові С-400 у Брянській області.

Прямо стверджувати, що саме ці машини брали участь у нічному ракетному ударі, поки немає підстав. Але часовий та географічний збіг заслуговує на увагу. До того ж застосування ракет С-400 по наземних цілях із Брянщини не є теоретичним сценарієм: Повітряні сили регулярно фіксують такі пуски, зокрема раніше повідомляли про удари «Іскандер-М/С-400» по Київщині.

❗️ Дронова інфраструктура РФ у Донецьку під періодичними ударами СОУ

Цікавіша динаміка спостерігається навколо російської дронової інфраструктури у Донецьку.

Лише за останні дні Генштаб повідомляв про її ураження:
— 11–12 вересня — склади та місця зберігання ударних БпЛА;
— 12–13 вересня — місце зберігання, підготовки та пуску БпЛА;
— 14–15 вересня — знову місце зберігання, підготовки та пуску;
— 15–16 вересня — аналогічна ціль;
— 16–17 вересня — ще одне ураження такого об’єкта.

При цьому в ніч на 17 вересня Повітряні сили знову назвали ТОТ Донецьк одним із напрямків запуску Shahed.

Це може означати як повторні удари по об’єкту, що відновлюється, так і роботу по розосередженій мережі майданчиків у районі Донецька.

Аналогічну проблему InformNapalm раніше описував у дослідженні «Дроновий пояс уздовж Білорусі». На прикладі комплексу під Навлею на Брянщині було видно, що після ударів розосереджена інфраструктура з укриттями та кількома стартовими позиціями може відновлювати роботу. Тому такі об’єкти потребують постійного моніторингу та повторного ураження.

Сили оборони дедалі системніше працюють не лише по самих засобах ураження, а й по всій інфраструктурі, яка дозволяє Росії готувати, забезпечувати та здійснювати комбіновані ракетно-дронові атаки.

Підписатись на InformNapalm ✅ | Підтримати полум'я 🔤