Менше кліків не завжди легше З 1890 року, відколи Вільям Джеймс описав увагу як зусилля, дослідження

Менше кліків не завжди легше

З 1890 року, відколи Вільям Джеймс описав увагу як зусилля, дослідження раз у раз підтверджують: розумове зусилля обмежене, людина його відчуває і намагається уникати. Тож цілком логічно, що ми дедалі більше розвантажуємо голову. Що складніший світ, то більше доводиться тримати в пам'яті, і це заважає залишатись ефективним. Та й сенсу пам'ятати все немає. Частину цієї роботи ми виносимо в нотатки, автоматизуємо, делегуємо інтерфейсам - адаптуємось під реалії.

І саме тут починається ергономіка. Для мене вона про ціну, яку людина платить за кожну дію в інтерфейсі рухом руки, увагою, пам'яттю. А недооцінити її легко, бо найпростіше рахувати кліки. Але клік фіксує тільки сам факт дії. Що людина мусила перед ним пригадати чи обдумати, в аналітиці ми цього не побачимо. Ми з Ольгою Тушич вже писали про це в блозі Rozetka Pay, те ж саме я побачив на власному тесті з користувачами.

Ми переносили в новий кабінет ПУМБ Бізнес друк по дві платіжки на сторінку. Бухгалтери великих компаній давно про нього просили: менше паперу і вдвічі легший PDF. Я зробив два варіанти.
- Дві іконки принтера з цифрами 1 і 2, друк в один клік, як у старому кабінеті.
- Одна кнопка принтера, яка відкриває список з пунктами «Друкувати по 1 платіжці на сторінку» і «Друкувати по 2 платіжки на сторінку». Тобто два кліки.

У Maze кожен варіант проходила своя гомогенна група з 20 людей. Завдання виконали всі, і оцінили обидва варіанти майже однаково. Але з меню люди впорались на 21,6 с швидше (27,7 секунди проти 49,3 с з двома окремими іконками).

По тепловій карті я зрозумів, чому так відбувалось. Люди виділяли платіжки, знімали виділення, поки не лишалось рівно дві, і тільки тоді натискали на іконку друку з цифрою 2. Припускаю, що вони сприймали цифру 2 в іконці друку як лічильник виділених рядків. Тултіп про значення цих іконок з'являвся лише при наведенні. А от у випадаючому меню підпис видно одразу, його досить легко розпізнати. Іконку ж цифрою треба було розгадувати, і замість швидкого автоматичного мислення вмикалось повільне. Тому один клік когнітивно коштував людям більше, ніж два.

Іконки з цифрами всередині повторювали старий кабінет, тож для частини клієнтів вони знайоміші. Але більшість уже працює в новому, а нові клієнти старого не бачили взагалі. Ми ж проєктували інтерфейс, який буде зрозумілий для всіх. Я очікую, що ті, хто звик до іконок, звикнуть і до меню.

Після релізу минуло три місяці. Жодної скарги на друк ні в підтримці, ні в NPS. Аналітику тут ми міряти не можемо через комплаєнс нажаль, але це вже хороший знак.

Що я виніс: перш ніж оптимізовувати кількість кліків варто порахувати, що людині доведеться для цього пригадувати, розгадувати й перевіряти. Частину цих зусиль можна оцінити ще до тесту. Курс Projector UX Design Advanced познайомив мене з предиктивною моделлю GOMS, і тепер я ще до того, як запускати тестування з реальними користувачами можу порахувати мінімальний час виконання завдання для кожного варіанту дизайну.

Це звісно ж не остаточний доказ, а всього лиш бенчмарка, яка допоможе сформувати припущення 😉