Точити ляси це теж робота Мій звичайний день починається з двох дейліків поспіль, бо я працюю у двох

interfaces.prjctr

interfaces.prjctr

@interfaces_prjctr

Найбільший український канал присвячений дизайну продуктів від спільноти Projector Institute. Наші курси ➡️ https://shorturl.at/5Zpvf @projector_online — менеджер на звʼязку з 10 по 19 💙

10 808 підписників
Відкрити в Telegram
Точити ляси це теж робота
Мій звичайний день починається з двох дейліків поспіль, бо я працюю у двох командах одночасно. Далі сінк із QA і фронтом по поточній задачі, обід, ще пара дзвінків, і десь о 17:00 я закриваю останній мітинг. На сам проєкт часу вже не лишилось 😄

Дзвінки забирають від пари годин до шести на день. Звучить як жах, особливо для інтроверта. Але в ПУМБ працює дофіга людей, і без частих розмов цей корабель просто не полетить. Таке собі необхідне «зло». А для дизайнера ще й спосіб вплинути на рішення: коли з PO та аналітиками ми розбираємо нову задачу, я дивлюся на аналіз і бізнес-схеми та бачу, де загубилась логіка або що можна оптимізувати.

Уявіть, що всі рішення проходять через одного менеджера з 20 людьми в підпорядкуванні. Кожне питання він має перевірити, засінкати з бізнесом і повернути назад. Коли все зав'язано на одній людині, вона б швидко збожеволіла, а ми цілими днями тільки й робили б, що синхронізувались через неї. Провальний експеримент Google тому доказ.

Тому в нас робоча команда складається не більше ніж із 10 людей з мінімально необхідною експертизою, щоб довести фічу до релізу. У моїх скводах це PO, аналітики, бекенд- і фронтенд-розробники, QA, еджайл-коуч і я як дизайнер. Рішення команда ухвалює сама, в межах конкретної цілі та наявних ресурсів. Саме так ми встигаємо релізити регулярно.

Ця структура називається Spotify-моделлю. У 2012 році її описали Хенрік Кніберг і Андерс Іварссон, і йдеться в ній не про ритуали, а про те, як організувати людей навколо роботи. Кілька термінів, які варто знати про цю модель:

1️⃣ Сквод: автономна крос-функціональна команда зі своєю місією. Один мій сквод займається валютними операціями. Другий зібрали спеціально під міграцію легасі: він досліджує, що з функціоналу старої системи справді потрібно клієнтам, і переносить тільки це.
2️⃣ Трайб: кілька скводів у суміжній області продукту. Я працюю в трайбі Діджитал банкінгу, а поруч є, наприклад, трайб, що відповідає за сайт банку, і трайб клієнтського досвіду.
3️⃣ Чаптер: люди однієї спеціальності всередині трайбу, які разом тримають спільні стандарти. У нас є веб- і мобайл-дизайн чаптери, де ми постійно вдосконалюємо своє ремесло.
4️⃣ Гільдія: добровільна спільнота за інтересом, що проходить крізь усю компанію. Наша дизайн-гільдія збирається раз на місяць, щоб поділитися успіхами та знахідками, корисними в роботі.

Чому це варто розуміти дизайнеру? Бо так ти знаєш, до кого йти з конкретними питаннями, а не задовбуєш постійно PO.

Типова ситуація: моя фіча зачіпає функціонал іншої команди. Спершу я йду до їхнього дизайнера. Питаю, як у них прийнято з цим працювати, на що вплинуть мої зміни, чи знадобляться доробки на їхньому фронті або бекенді. Це просто синк, остаточне рішення я, звісно ж, делегую PO, бо це його зона відповідальності.

Якщо ж треба змінити робочий компонент дизайн-системи, збираємо ширший дзвінок: мій PO, PO команди, яку я зачіпаю, дизайн-лід і розробник, відповідальний за дизайн-систему.

Звідси й ті шість годин. Але кожен такий дзвінок закриває конкретне питання між людьми, яких воно стосується, а не чекає відповіді від одного менеджера.

І саме такий сетап дає рости. Ніхто не водить тебе за руку між командами: ти сам бачиш, кого зачіпають твої зміни, і сам збираєш потрібних людей. Так фокус тримається на цілях компанії, а не лише на твоїй задачі. А з часом інші команди самі кличуть тебе, коли працюють над чимось схожим на те, що ти вже робив.

👉 Тут доречі замахнулись на цю модель і зробили щось нове
Відкрити пост в Telegram