Коли в лютому 1998-го я прийшов працювати в прокуратуру, мій наставник буквально у перший день сказав, що ніколи не можна покривати вбивць, ґвалтівників та наркоторговців. Це табу, якого дотримувались всі, кого я знав. Це не означало, що всіх інших можна покривати, але такі злочини вважалися максимально зашкварними. І це був один з небагатьох позитивних принципів у тодішній правоохоронній системі. У подальшому я особисто закривав мусорів, які це правило ігнорували.
Дуже прикро, що такі табу для декого залишились у минулому.