Реклама, звісно, російською, розрахована на місцеву російськомовну аудиторію, що не дивно.
Регулярне надання платних послуг із території Іспанії передбачає місцеву реєстрацію самозайнятості – autónomo – та сплату соціальних внесків до Seguridad Social. Ведення такої діяльності без належного оформлення порушує іспанські правила підприємництва.
Так само українські рахунки не роблять заробітки невидимими для іспанської податкової. Доходи податкового резидента Іспанії від консультацій, реклами та інших послуг підлягають оподаткуванню за місцевими правилами незалежно від країни надходження коштів. Приховування цих доходів тягне донарахування податків та фінансові санкції.
З боку українського законодавства також є чітке обмеження: нерезиденти не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп. Це передбачено підпунктом 7 частини 5 статті 291 Податкового кодексу. Отже, встановлення статусу нерезидента України означає відсутність права користуватися українською «спрощенкою».