📍Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати

📍Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника

За змістом статті 242 ГПК України, а також пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з покликанням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.06.2026 у справі № 916/1683/25, від 01.05.2026 у справі № 914/1475/25, від 31.03.2026 у справі № 920/1017/22, від 13.01.2026 у справі № 910/4862/21.

48. Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в цьому випадку суду. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та постановах Верховного Суду від 09.06.2026 у справі № 914/2382/25, від 09.06.2026 у справі № 910/14168/23.

49. Крім того, положення статті 13 ГПК України прямо передбачають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

50. З урахуванням викладеного Верховний Суд зазначає, що, за встановленими обставинами, у матеріалах цієї справи наявне поштове повернення з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній", що не заперечується скаржником.

51. Наведеним спростовуються доводи Товариства про те, що в матеріалах справи відсутні докази вручення копії ухвали суду апеляційної інстанції від 06.03.2026 раніше ніж 10.04.2026 (день вручення ухвали суду представнику відповідача).

52. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що оскільки день проставлення відмітки відділення поштового зв`язку про відсутність особи за адресою місцезнаходження є 28.03.2026, останнім днем строку для усунення недоліків апеляційної скарги є: 07.04.2026.

53. Тому необґрунтованими є доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд застосував надмірний формалістичний підхід і позбавив скаржника засобу судового захисту, наданого національним законодавством, що несумісне з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ.

54. З урахуванням наведеного Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд допустив порушення положень статей 13, 15, пункту 1 частини 1 статті 277, пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, які, на думку Товариства, призвели до порушення принципу змагальності сторін, пропорційності в господарському судочинстві та позбавили відповідача можливості реалізувати право на апеляційний перегляд судового рішення.

ВС КГС
05 серпня 2026 року
cправа № 911/1790/25

#направлення #строки #пропущення #процесуальне #дата #вручення #оскарження #лист