Якщо ви все таки вирішили видати позику фізособі? Моменти, які варто врахувати заздалегідь 1.

Якщо ви все таки вирішили видати позику фізособі? Моменти, які варто врахувати заздалегідь

1. Договір діє не з моменту підпису, а з моменту передачі грошей.
Позика — це цивільно-правовий договір: одна сторона передає гроші у власність, інша зобов'язується повернути таку ж суму (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ). Юридично він вважається укладеним лише тоді, коли гроші фактично передані. І ще: якщо позикодавець — юрособа, договір обов'язково письмовий, незалежно від суми. Позичальником при цьому може бути будь-яка фізособа — і працівник, і сторонній.

2. Директору не можна підписувати договір «сам із собою».
Якщо позику видають керівнику, і він підпише договір з обох боків — і за підприємство, і за себе — такий договір можуть визнати недійсним (ч. 3 ст. 238 ЦКУ). Від імені підприємства має підписати інша уповноважена особа — за статутом або довіреністю.

3. Готівкою — не більше 50 000 грн на день.
У розрахунках підприємства з однією фізособою діє готівкове обмеження 50 000 грн на день, причому потоки в обидві сторони підсумовуються. РРО/ПРРО не потрібні — видача й повернення позики не є розрахунковою операцією. А от адмінштраф за перевищення застосовується до посадових осіб чи ФОП; до звичайної фізособи — ні.

4. Утримання із зарплати — тільки за згодою і в правильний день.
Погашати позику утриманням із зарплати можна, лише якщо це прямо передбачено договором або заявою працівника. За власною ініціативою роботодавець утримувати не має права. Обмеження ст. 128 КЗпП (20%/50%) тут не діють — це добровільне погашення. Але важлива деталь: щоб не виникло проміжної сплати зарплатних податків, у договорі варто зафіксувати, що утримання відбувається саме в день виплати зарплати за другу половину місяця.

5. Сама позика не оподатковується — але в 4ДФ її показати треба.
Сума поворотної фіндопомоги не оподатковується: не входить ні до доходу для ПДФО (пп. 165.1.31 ПКУ), ні до бази ВЗ, ні до ЄСВ. Строк позики значення не має. Проте дохід усе одно відображається в 4ДФ з ознакою «197» — навіть якщо він неоподатковуваний, і навіть якщо позику видано фізособі-підприємцю (ознака «157» тут не застосовується).

6. Довгострокова позика підлягає дисконтуванню.
Якщо строк погашення за договором перевищує 12 місяців з дати балансу, у бухобліку таку заборгованість треба дисконтувати — це вже обов'язок, а не вибір. Тому строк позики варто продумати заздалегідь: коротка (до року) дисконтування не потребує, а от довгострокову доведеться приводити до теперішньої вартості й відображати різницю в обліку.

7. Рано чи пізно позику доведеться закрити — а це податкові наслідки.
Найголовніше, про що варто думати ще на етапі видачі: «безподатково» — це поки що. У майбутньому суму треба буде або повернути, або якось закрити. А закрити її можна лише двома шляхами: прощення боргу або списання за строком давності. І кожен із них уже породжує оподатковуваний дохід у позичальника — з ПДФО і ВЗ. Тобто позика без наслідків не «розчиняється»: питання лише в тому, коли й за якою нормою виникне податок. Про наслідки кожного варіантів я розповідала у попередніх відео - не пропустіть

Більше про нюанси оподаткування в Україні - на семінарі 25.09
Реєструйтеся завчасно за посиланням ТУТ (https://countera.pro/seminar-podatkoviy-audyt-25-09) або ставте «+» у коментарях — менеджер зв’яжеться з вами
#ПодатковийБлогМК #марянакавин #бухгалтерія #податки #КурсиМК2026 #НавчанняДляБухгалтерів #КурсиДляБухгалтерів