​​Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо відсутності належної правової допомоги при підготовці касаційної с

​​Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо відсутності належної правової допомоги при підготовці касаційної скарги

Cправа № 1-204/2001

https://forum.antiraid.com.ua/topic/16610-postanova-vp-vs-pislja-jespl-shhodo-vidsutnosti-nalezhnoyi-pravovoyi-dopomogi-pri-pidgotovci-kasacijnoyi-skargi/

Висновки суду

ВП може сама повторно розглянути касацію. Ні Закон № 3477-IV, ні Рекомендація № R(2000)2 не визначають, яка інстанція має переглядати справу. Тож суд, що здійснює перегляд, сам обирає спосіб, необхідний і достатній для усунення порушення. Передавати справу на новий розгляд потрібно, коли треба заново встановлювати факти чи досліджувати докази. Якщо ж порушення суто процесуальне і стосується касаційної стадії, ВП як суд касаційної інстанції усуває його сама. Передача справи до ККС лише повторила б касацію і суперечила б принципу res judicata (пп. 93–115).

Характер порушення визначає спосіб виконання рішення ЄСПЛ. Порушення ст. 6 стосується лише відсутності захисника на касації. ЄСПЛ не визнав засудження несправедливим по суті і не вказав, що порушення ставить під сумнів результат провадження у розумінні п. 2(ii) Рекомендації. Системну проблему усунено загальними заходами: КПК 2012 року і Законом «Про безоплатну правничу допомогу». Тому достатньо повторно розглянути касаційну скаргу з участю захисника (пп. 123–135).

Порушення ст. 3 і 13 перегляд вироку не усуває. Ці порушення виникли під час відбування покарання, а не в судовому провадженні. Їх виправляє справедлива сатисфакція, а загальні заходи належать до компетенції інших органів (пп. 140–147).

Restitutio in integrum не повинен поліпшувати становище засудженого. Якби справу повернули на новий розгляд, вирок втратив би законну силу, і постало б питання давності (ст. 49 КК) щодо злочинів 1995–1999 років. Звільнення засудженого за особливо тяжкі злочини проти життя з формальних підстав суперечило б позитивному обов'язку держави за ст. 2 Конвенції та інтересам потерпілих. Спосіб виконання рішення ЄСПЛ має забезпечувати справедливий баланс між ст. 6 і ст. 2 Конвенції (пп. 219–226).

Доводи касаційної скарги по суті відхилено:

участь у банді доведено показаннями співучасників, самого засудженого та обшуками, де вилучено зброю (пп. 166–178);
співвиконавцем вбивства є кожен, хто за попередньою змовою виконував свою частину плану: тримав чи зв'язував потерпілого, стежив за обстановкою (пп. 179–180);
перекваліфікація на ст. 101 і 142 КК 1960 року неможлива: умисел на вбивство підтверджують підготовка, озброєння, кількість і локалізація ударів, а вбивство при розбої кваліфікується за сукупністю (пп. 203–206);
протоколи відтворення обстановки без захисника не покладено в основу вироку (п. 161);
доводи про тиск міліції перевірені і відхилені, зокрема й ЄСПЛ;
процесуальні недоліки досудового слідства не вплинули на загальну справедливість провадження за критеріями «Артур Пархоменко проти України» (пп. 154–156).

Прецедентне значення. Рішення важливе для перегляду справ, матеріали яких залишилися на окупованих територіях. ВП визнала, що перегляд можливий на підставі копій від Мін'юсту та частково відновлених матеріалів, якщо держава вжила всіх доступних заходів («Хлєбік проти України»).

#Великапалата
#ЄСПЛ
#кримінальнийпроцес
#втраченепровадження
#БПД