​​Постанова ВП ВС про незаконність притягнення судді до дисциплінарної відповідальності і скасування

​​Постанова ВП ВС про незаконність притягнення судді до дисциплінарної відповідальності і скасування вже другого рішення ВРП, яка не враховує висновки ВП ВС

Справа № 990SCGC/4/26

https://forum.antiraid.com.ua/topic/16483-postanova-vp-vs-pro-nezakonnist-pritjagnennja-suddi-do-disciplinarnoyi-vidpovidalnosti-i-skasuvannja-vzhe-drugogo-rishennja-vrp-jaka-ne-vrahovuje-visnovki-vp-vs/

Це наша справа. Сумно, що ВРП вирішила бути вища за закон і за будь-що покарати суддю за те, що не є порушенням і заради цього Закон порушили знову. Суд зазначив:

151. Велика Палата Верховного Суду враховує, що на виконання чітких вимог частини першої статті 140 ГПК України суддя ОСОБА 1 розглянув подану позивачем заяву про забезпечення позову у встановлений законом строк у межах відкритого провадження у справі, яке на час його відкриття відповідало положенням процесуального закону щодо належності цього спору до юрисдикції господарського суду та відповідало правилам підсудності.

152. Велика Палата Верховного Суду в повній мірі не погоджується з висновком ВРП про те, що «… розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом, компетентним розглядати спір по суті. Водночас першочерговим під час надходження на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. Таких вимог закону суддя ОСОБА 1 не виконав, допустивши істотне порушення норм процесуального права» з огляду на висновки, які були викладені у пунктах 85-90 постанови від 26 вересня 2024 року у справі № 990SCGC/10/24 (провадження № 11-133сап24) та повторені у пунктах 138-141 цієї постанови.

153. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що розгляд судом, у провадженні якого перебувала справа у межах строків, визначених процесуальним законом, які є дуже стислими, заяви про забезпечення позову не можна вважати істотним порушенням суддею норм процесуального права, оскільки істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя як підстава дисциплінарної відповідальності охоплює не будь-яке відхилення від процесуальних приписів чи помилку в застосуванні норм права, а лише таке порушення, яке по своїй суті є застосуванням норми права всупереч її прямому змісту чи усталеній практиці, і за своїми наслідками таке порушення призвело або могло призвести до порушення фундаментальних засад судочинства, обмеження процесуальних прав учасників справи, перешкодило всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи або поставило під сумнів справедливість і законність судового рішення.

154. Істотність порушення процесуальних норм визначається не самим фактом допущення процесуального недоліку, а його впливом на можливість реалізації учасниками справи права на справедливий суд, дотримання принципів змагальності, рівності сторін та належної правової процедури. Відтак дисциплінарну відповідальність може зумовлювати лише таке порушення процесуального закону, яке виходить за межі звичайної судової помилки чи різного тлумачення правової норми.

...

158. У цій дисциплінарній справі, рішенні ВРП у якій вже вдруге переглядається, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 вересня 2024 року вже вказувала на недостатність підстав для висновку про істотне порушення суддею норм процесуального права з огляду на відсутність чіткого законодавчого регулювання порядку та строків передачі справи та неможливість у такій процесуальній ситуації кваліфікації дій судді як дисциплінарного проступку. Отже, посилання у оскаржуваному рішенні ВРП на врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 вересня 2024 року, є непереконливим.

#Великапалата
#дисциплінарнавідповідальність
#ВРП
#банкрутство