​​Постанова ВС-КЦС про можливість зловживання правом шляхом залишення позову без розгляду після проп

​​Постанова ВС-КЦС про можливість зловживання правом шляхом залишення позову без розгляду після пропуску строку на подання доказів і подачі нового позову

Справа № 756/14964/24

https://forum.antiraid.com.ua/topic/16549-postanova-vs-kcs-pro-mozhlivist-zlovzhivannja-pravom-shljahom-zalishennja-pozovu-bez-rozgljadu-pislja-propusku-stroku-na-podannja-dokaziv-i-podachi-novogo-pozovu/

В цій справі, де ми брали участь на стороні відповідача, сталась цікава ситуація зі зловживанням правами, на які звернула увагу одна суддя колегії у своїй окремій думці. Суд зазначив:

Системне тлумачення правил частини п'ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що вони спрямовані на дисциплінування позивача як ініціатора судового розгляду, повинні стимулювати його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити, у тому числі, затягування розгляду справи.

Отже залишення позову без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання є негативним наслідком саме для позивача, оскільки змушує його повторно вчиняти дії з метою захисту своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В той же час, наведене не може використовуватися на шкоду інтересам відповідача, який належним чином виконав покладений на нього обов'язок щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, через що справа може бути розглянута по суті.

аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить що після ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у цій справі позивач одразу повторно звернувся до суду з тими ж самими позовними вимогами до ОСОБА 1 (справа № 756/18420/25);

враховуючи викладене, залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України у цій справі, суперечить як завданню цивільного судочинства, так і його основним засадам (принципам), передбаченим, зокрема пунктами 2, 4-6, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України, оскільки призвело до негативних наслідків в першу чергу для відповідача, а не для позивача, який у такий спосіб, фактично з власної ініціативи, всупереч встановлених законодавцем процесуальних запобіжників, отримав можливість на повторне звернення до суду;

дії позивача у цій справі спрямовані на уникнення негативних наслідків несвоєчасного подання доказів. Використання процесуальних механізмів задля отримання права на повторне звернення до суду з тим самим предметом і підставами порушує принцип правової визначеності та заборону зловживання процесуальними правами;

на зазначені обставини та вимоги закону і посилався відповідач в касаційній скарзі, обгрунтовуючи своє порушене право оскаржуваними судовими рішеннями.

#Верховнийсуд
#залишеннябезрозгляду
#зловживанняправами
#суперечливаповедінка