Польські автори обігнали світових авторів бестселерів: майже 60% найчитаніших авторів у Польщі — сво

Польські автори обігнали світових авторів бестселерів: майже 60% найчитаніших авторів у Польщі — свої
⠀
Дані із звіту Biblioteka Narodowa "Stan czytelnictwa książek w Polsce w 2025 roku", де є рейтинг найчитаніших авторів у Польщі за 2018–2025 роки. У 2025 році серед 27 найчитаніших авторів 16 — польські, 11 — іноземні. Тобто частка локальних авторів сягнула приблизно 59% — це найвищий показник за весь період 2018–2025 років.
⠀
Для порівняння:
2018 — 13 польських / 14 іноземних;
2019 — 15 польських / 12 іноземних;
2020 — 14 польських / 13 іноземних;
2021 — 13 польських / 14 іноземних;
2022 — 13 польських / 14 іноземних;
2023 — 13 / 14;
2024 — лише 11 / 16 іноземних;
2025 — уже 16 / 11.
⠀
І це не тільки класики зі шкільної програми. У топі 2025 року — Реміґіуш Мруз (кримінальні романи, трилери, детективи), Катажина Бонда (кримінальні романи), Малгожата Олівія Собчак (трилери), Sławomir Gortych (трилери, кримінал), Katarzyna Grochola (романтична проза / chick lit), Katarzyna Michalak (романтична проза, сімейні драми, еротика), Jakub Żulczyk (кримінал, трилер, нуар) та інші сучасні польські автори. Реміґіуш Мруз уже сім років поспіль — із 2019 до 2025 року — залишається найчитанішим автором Польщі. І випереджає Кінга (а пишуть вони в одній категорії трилерів).

➡️ Безумовно, нам хочеться сказати щось про те, що в них немає вторгнення, меншовартості і так далі. І взагалі порівняння не доречне. Але ні. У Польщі держава фінансує інфраструктуру читання, бібліотеки, події, окремі видавничі проєкти й стипендії. Це не витіснення іноземних авторів, це системна підтримка своїх реальними діями, а не те, чим зараз займаються певні лідери думок, принижуючи читачів, які обирають перекладну художню прозу.

По-перше, Польща системно інвестує в читання як інфраструктуру. У 2021–2025 роках діяв Narodowy Program Rozwoju Czytelnictwa 2.0 з бюджетом майже 1,1 млрд злотих. Гроші йшли на закупівлю нових книжок у бібліотеки, розвиток шкільних і публічних бібліотек, доступ до електронних книжок і промоцію читання. Це не програма «купуй польських авторів» , але вона створює більший обіг книжок і доступ до них.

По-друге, є прямі програми підтримки книжкового виробництва і авторів. Наприклад, державна програма Literatura 2026 фінансує видавничі прем’єри, особливо сучасну літературу, написану польською, але також перекладну; у 2026 році 132 проєкти отримали майже 3,3 млн злотих. Є також творчі стипендії: у 2025 році 42 стипендії отримали саме представники літератури. Тобто держава справді підтримує появу нових польських книжок, але це не протекціоністська система, яка штучно витісняє перекладну літературу.

➡️ І що дуже важливо і про що я кажу вже не один рік — у нас все ще мало жанрової прози! Так, фентезі укр авторів уже більше, ніж 5 років тому, але трилерів, детективів і романтики все ще дуже мало. Зараз чи не кожне видавництво приймає рукописи укр. авторок і авторів, тож я вірю, що жанрової прози буде виходити більше. Важливо ще, щоб ця жанрова «наша» проза далі була в бібліотеках. В укр. бібліотеках в топах серед книжок, які беруть найчастіше Шкляр, Дашвар, Роздобудько, бо це жанрова проза.

У конкурсі на творчі стипендії 2026 року Міністерство культури Польщі видало 36 стипендій у сфері літератури. Розмір — 5000 злотих брутто на місяць. І серед переможців є абсолютно недвозначний приклад: Antonina Tosiek отримала 12-місячну стипендію на написання Powieść detektywistyczno-psychologiczna pt. 4 — детективно-психологічного роману.

У 2025 році Міністерство культури вручило Анджею Піліпюку, одному з найвідоміших польських авторів фантастики, державну нагороду ім. Томаша Мерти. Саме міністерство описує його як письменника, що спеціалізується на fantasy і гумористичній science fiction.

Жанрова література в польській культурній політиці не стоїть автоматично нижче за «серйозну». Жанрова книжка теж може бути культурно цінною і важливою.