Їхав сьогодні в потязі. Біля переїзду в будці стоїть жінка і махає машиністу жовтим прапором. Перша думка: це ж елементарно автоматизується. Датчики, камера, світлофор. Технологія є років 50.
А її не замінили. Чому? І я це одразу запитав ШІ
Вона там не щоб махати. Вона оглядає поїзд на ходу - чи не димить букса, чи на місці хвіст. Жовтий прапор означає «чисто, проходь». Також має право зупинити потяг.
І так, я знаю, що ви подумали. Це ж теж можна доручити ШІ. Повісити камери, згодувати моделі тонни відео з несправними вагонами, і вона ловитиме нестандарт незгірше тітки. Технічно - легко.
Тільки коли поїзд зійде з рейок, відповідати буде хто? Нейронка сяде в тюрму?
Ось перша причина. Питання давно не в тому, чи ШІ щось може. А в тому, чи хтось готовий довірити йому відповідати за наслідки.
А є друга, ще нудніша. Зробити це по-справжньому — важко. Не написати клоду "зроби". А чим більша і старіша контора, тим гірше: бюрократія, погодження, і системи, яким 20 років і які страшно чіпати. Тому купа очевидних речей не автоматизована не тому, що не вміють. А тому що руки не доходять, дорого і ризиково.
Ну а самокаси в АТБ. Здавалось би, касирів замінили. А поряд все одно людина. Бо хтось краде, комусь треба пробити алкоголь, у когось не зчитується акцизка. Касира не прибрали - просто пересадили дивитися за винятками.
Тепер про мене. Я використовував ШІ агентів ще до того, як це слово стало мейнстрімом. Платив за токени, коли клод код по підписці ще не можна було юзати. Руками я код вже давно не пишу. Взагалі.
Здавалося б, от воно, мене замінили. Але ні.
Робота нікуди не зникла - вона переїхала. З написати код на вирішити що саме робити, перевірити чи технологія актуальна, проконтролювати якість, протестувати ну і завісно відповідати за результат.
А набирати текст ніколи не було найважчою частиною програмування.
Нейронка пише швидко. Але результат імовірнісний, це не компілятор з жорсткими правилами. Модель видає код, що на вигляд ідеальний, а всередині тонко зламаний. І ось тут обидві причини сходяться. Зробити добре - важко, а відповідаєш за результат ти. Апруваєш усе підряд не дивлячись — на виході ШІ-слоп, який неможливо підтримувати
В Hortay і unClaw я вилизував кожну кнопку. Контролював кожен крок агента, направляв, тестував. Різниця між нормальним продуктом і слопом не в тому, яку модель ти взяв. А в тому, чи контролював хтось процес розробки.
ШІ не вбив програміста. Базовий код тепер пише нейронка. А я роблю те, що вона досі робить погано - оцінюю, що з цього вийшло, і направляю її.
Рівно як тітка біля переїзду