Та сама клятва Гіпократа, яку лікарі не спладають вже понад кілька століть.

Та сама клятва Гіпократа, яку лікарі не спладають вже понад кілька століть.

"Клянуся Аполлоном-лікарем, Асклепієм, Гігією та Панакеєю, усіма богами й богинями, беручи їх за свідків, виконувати чесно, відповідно до моїх сил і мого розуміння, цю клятву та це письмове зобов'язання.
Вважати того, хто навчив мене цього мистецтва, нарівні з моїми батьками; ділитися з ним своїм достатком і, коли він матиме потребу, допомагати йому; його нащадків вважати своїми братами й навчати їх цього мистецтва, якщо вони забажають його опанувати, без винагороди та без письмової домовленості.
Передавати настанови, усні уроки та все інше в навчанні своїм синам, синам мого вчителя та учням, пов'язаним зобов'язанням і клятвою відповідно до лікарського звичаю, але нікому іншому.
Я спрямовуватиму режим хворих на їхню користь, відповідно до моїх сил і мого розуміння, утримуючись від заподіяння їм шкоди та несправедливості.
Не дам нікому на його прохання смертоносного засобу й не вкажу шляху до здійснення такого задуму. Так само не дам жодній жінці засобу для переривання вагітності.
Чисто й непорочно проводитиму своє життя та своє мистецтво.
Я не виконуватиму операцій з видалення каменів із сечового міхура, залишаючи це тим, хто спеціалізується на цій справі.
До якого б дому я не увійшов, я входитиму туди заради користі хворого, утримуючись від будь-яких навмисних неправомірних дій і згубного впливу, особливо від любовних стосунків із жінками чи чоловіками, вільними чи рабами.
Що б під час лікування, а також поза ним, я не побачив або не почув про життя людей, чого не слід розголошувати, я мовчатиму про це, вважаючи такі речі таємницею.
Якщо я непорушно дотримуватимуся цієї клятви й не порушуватиму її, нехай мені буде даровано насолоджуватися життям і мистецтвом, здобути славу серед усіх людей на всі часи. Якщо ж я порушу її й стану клятвопорушником, нехай мене спіткає протилежна доля."