Богдан Бондаренко народився в Дніпрі. Здобув середню освіту. Працював слюсарем на заводі «Інтерпайп НТЗ». Любив ремонтувати автомобілі.
Під час повномасштабного вторгнення Богдан захищав Батьківщину у складі 90-го батальйону 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ ЗСУ. Обіймав посаду гранатометника взводу вогневої підтримки. За можливості пригощав смачними стравами побратимів і командирів. За це у війську отримав псевдо Повар.
Богдан поліг 23 червня 2024 року в селищі Білогорівка на Луганщині. Йому було 44 роки.
«Ти був турботливим. Ти був люблячим. Ти був справжнім чоловіком і батьком, тим, на кого можна спертися у найважчу мить», – написала дружина Вікторія.
Воїна нагородили медалями «Ветеран війни – учасник бойових дій», «Захиснику Вітчизни» та посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.