Віктор Бриткару народився в селищі Любашівка Одеської області. З дитинства цікавився військовою справою. На дозвіллі любив рибалити та майструвати.
Більшу частину життя Віктор присвятив захисту України. Військовий шлях розпочав у 2012 році зі строкової служби. Потім брав участь в АТО, а згодом служив за контрактом у Державній прикордонній службі України.
Повномасштабне вторгнення зустрів досвідченим воїном. Служив у Головному відділі безпілотних авіаційних систем «Фенікс» у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.
«Він був найкращим у світі братом: турботливим, завжди оберігав і підтримував. Це була така братська любов, про яку він не говорив, але вона відчувалася в кожному вчинку. Був люблячим сином, вірним другом, найкращим чоловіком і надійним побратимом. Без нього життя стало сірим, його до болю бракує», – написала сестра Анастасія.
31-річний штаб-сержант Віктор Бриткару поліг 9 липня 2025 року біля села Довга Балка Донецької област