Старший солдат Михайло Макаревич народився в селі Підлуби Львівської області. Працював патрульним поліцейським.
У перший день повномасштабного вторгнення добровольцем пішов до військкомату. Захищав Батьківщину в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, де обіймав посаду водія. Боронив Луганський напрямок. Побратими називали його Макар.
«Він був надзвичайно доброю, щирою, чуйною людиною з великим серцем. Безмежно любив своїх донечок. Останні слова, які він мені сказав: «За себе хвилювань нема, серце болить за українських дітей», – розповіла дружина Ганна.
19 березня 2022 року Михайло поліг у місті Попасна Луганської області. Йому було 34.
Рідним поки не вдалося попрощатися із захисником. Його визнали загиблим за рішенням суду.
Посмертно Михайла Макаревича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися дружина Ганна, доньки Меланія та Марія, мама Галина, тато Григорій, сестри Іванна та Наталія, брат Андрій з сім'єю.