Старший солдат Петро Назарчук поліг 25 жовтня 2025 року біля села Борівська Андріївка на Харківщині. Воїнові навіки 39.
Петро народився в Києві. Коли йому було три роки, родина переїхала до Вінниці. Після школи опанував фах столяра. Працював у будівельній фірмі, де виготовляв кільця для криниць і плитку. Захоплювався машинами, риболовлею та музикою. Найбільше цінував час із родиною.
Брав участь в АТО, а після повномасштабного вторгнення, в березні 2022 року, знову став до лав ЗСУ. Служив у складі батареї управління артилерійської розвідки 115 окремої механізованої бригади ЗСУ.
«Петро завжди був зібраним і відповідальним, ніколи не виказував страху та підтримував тих, хто поруч. Весь свій час приділяв сім'ї. Найбільше тішився донечкою. Він був найкращим татом і чоловіком. Я завжди знала, що можу спертися на його сильне плече. Поруч із ним було затишно і спокійно. Його любили і поважали», – сказала дружина Альона.
У воїна залишилися донька, дружина, мама та сестра.