Любила подорожувати, їздити родиною на море. Обожнювала чистоту і завжди стежила за порядком у домі. Вільний час присвячувала доньці Амелії.
«Моя доця була доброю, щирою, чуйною, розумною, цікавою. Вона з теплом ставилася до оточуючих, допомагала колегам по роботі», – сказала мама Лариса.
Життя Юлії відібрала російська армія 25 липня 2026 року в її рідному Нікополі. Ворог атакував різні райони міста понад 20 безпілотниками.
У Юлії Стрибіжової залишилися донька та батьки.