📊 Для чиновників – чергові спрощення, для суспільства, зокрема журналістів - нові обмеження та контр

📊 Для чиновників – чергові спрощення, для суспільства, зокрема журналістів - нові обмеження та контроль

Поки для звичайних українців держава запроваджує нові механізми фінансового моніторингу, перевірки банківських операцій та додаткові обмеження, для самих чиновників законодавці пропонують максимально спростити фінансовий контроль.

І ось черговий приклад.

У Верховній Раді зареєстровано законопроект 16190, яким пропонують скасувати не лише штрафи, а й сам обов’язок посадовців оперативно повідомляти НАЗК про великі доходи, дорогі покупки та відкриття рахунків в іноземних банках.

Наразі відповідні категорії посадовців зобов’язані повідомляти про суттєві майнові зміни протягом 10 днів, а про відкриття закордонних валютних рахунків - протягом 20 днів. За порушення передбачений штраф від 1700 до 3400 гривень.

Тепер усе це пропонують скасувати. Пояснення традиційно благородне - боротьба із зайвою бюрократією та дублюванням інформації.

Щорічні декларації, звісно, залишаться. Але є суттєва різниця: сьогодні інформація про значні майнові операції посадовців має надходити до НАЗК оперативно, а після запропонованих змін про такі придбання можна буде дізнаватися лише через місяці, із чергових декларацій.

І тут виникає просте запитання: чому замість скасування повторного звітування про офіційні бюджетні зарплати та виплати законодавці пропонують ліквідувати цілий механізм додаткового фінансового контролю?

А тепер найцікавіше.

Все це відбувається на тлі просування законопроекту 10242, який передбачає посилення кримінальної відповідальності за несанкціоновані дії з інформацією державних реєстрів - аж до восьми років ув’язнення за окремі порушення. Журналістська спільнота вже попереджала, що такі норми можуть суттєво ускладнити антикорупційні розслідування та створити ризики для журналістів і їхніх джерел.

Тобто вимальовується доволі цікава картина: доступ до інформації, необхідної для викриття прихованих статків чиновників, пропонують обмежувати під загрозою кримінального переслідування. А самих посадовців водночас хочуть звільнити від обов’язку оперативно повідомляти про власні майнові зміни…

І це все ще на фоні посилення фінансового моніторингу, банківських перевірок, контролю за доходами громадян та підприємців.

Виходить доволі своєрідна державна політика. Коли йдеться про звичайних людей - більше контролю, перевірок, підтверджень походження коштів та обмежень. Коли ж про чиновників - боротьба з бюрократією, спрощення процедур і скасування відповідальності.

Звісно, можна довго розповідати про європейські стандарти, ефективність фінансового контролю та необхідність реформ.

Але чому ці реформи настільки по-різному виглядають залежно від того, кого саме вони стосуються?

Можливо, починати боротьбу із зайвою бюрократією варто не з тих, хто розпоряджається державними ресурсами, а зі звичайних громадян, які цю державу захищають і утримують сплачуючи податки?