⁉️ «Гра в ТЦК»: дітей жорстокість уже не дивує - вони її відтворюють Сьогодні я писав про інцидент у

⁉️ «Гра в ТЦК»: дітей жорстокість уже не дивує - вони її відтворюють

Сьогодні я писав про інцидент у гімназії Дніпра, де під час переслідування чоловіка людьми у військовій формі було розпилено газ, який потрапив у зону спортивного майданчика. У цей момент там проходив урок фізкультури - поруч перебували близько 60 дітей.

Школярі злякалися, деякі плакали та скаржилися на самопочуття, батьки почали забирати дітей додому. При цьому версії сторін щодо того, хто саме застосував газ, різняться: Дніпропетровський обласний ТЦК заперечує, що це зробили військовослужбовці, заявляючи, що газ розпилила невідома особа.

І тоді я підмітив одну важливу річ: а потім роблять «квадратні очі», чому навіть у дітей формується негативне ставлення до ТЦК. Або дивуються, звідки беруться жорстокі дитячі ігри у форматі «аля ТЦК».

Як виявляється, це вже не просто фігура мови. Діти справді часто грають у «ТЦК». І одна з таких «ігор», за словами матері 10-річного хлопчика, полягала в тому, що дитину тримали за ноги, душили подушкою та називали «ухилянтом».

Про цю історію розповіла журналістка Ірина Ромалійська у матеріалі Цензор.НЕТ. Йдеться про 10-річного Тимофія Севрюка, який займався хокеєм у столичній спортивній школі «Ринг». Його мати Наталя Севрюк - прокурорка у справах Майдану», а батько, Павло Севрюк, - військовослужбовець та Герой України.
У травні Тимофій разом із хокейною командою поїхав до спортивного табору в Болгарії. Саме там, за словами його матері, стався найжорстокіший епізод.

«Один із хлопчиків тримав Тимофія за ноги, інший душив його подушкою. Третім був син тренера, він стояв поруч і сміявся. Це у них така була гра, називається "ТЦК"», - розповіла Наталя Севрюк.

За її словами, з хлопчика зробили «ухилянта»: він лежав обличчям у подушку, зверху голову накрили ще однією подушкою, ноги замотали в ковдру та утримували. Двері кімнати були зачинені. Особливо болісним для родини стало саме слово «ухилянт», адже батько Тимофія воює з перших днів, а хлопчик дуже ним пишається. Мати стверджує, що це був не єдиний випадок: Тимофія нібито били, штовхали, висміювали, кидали його речі у басейн та зачиняли на балконі.

Після повернення з табору в хлопчика, за словами матері, з'явилися панічні атаки, нервові тіки та інші прояви сильного стресу. Психолог, яка працювала з Тимофієм, зазначила, що під час розповіді про епізод із подушкою дитина говорила, що не могла нормально дихати, сильно боялася і думала, що може померти.

Наталя Севрюк звернулася до поліції та прокуратури. Адміністрація спортивної школи факт булінгу не визнала, а тренер відмовився коментувати обставини по суті, пославшись на таємницю слідства. Поліція та прокуратура проводять перевірки. Тож остаточну правову оцінку цій історії ще мають дати правоохоронці.

Але одна річ уже промовиста сама по собі: за словами матері 10-річного хлопчика, «ТЦК» для групи дітей стало назвою гри, у якій треба було зловити «ухилянта», повалити його, утримувати силою та душити подушкою.

І тепер повернімося до сьогоднішнього Дніпра і стає зрозумілим звідки навіть у дітей негативне ставлення до ТЦК? Звідки взявся образ, у якому «ТЦК» - це наздогнати «ухилянта», повалити й утримувати силою?

Напевне, відповідь варто шукати не в дитячих іграх. А в тому, що діти щодня бачать, чують і потім просто відтворюють у цих іграх…