В мені уже народжується Бог
і напівпам’ятний, напівзабутий
немов і не в мені, а скраю смерті,
куди живому зась, мій внук і прадід –
пережидає, заки я помру.
Тут «я» – душа, а «Бог» – «мій внук і прадід».
Я з ним удвох живу. Удвох існую,
Коли нікого.
©️ Василь Стус
Мудрість в моменті ⏳