📍А тепер про те, що можна було зробити ще два роки тому.

📍А тепер про те, що можна було зробити ще два роки тому.

У травні 2024 року, коли ми працювали над №9256-д, у відповідь на звернення військових та петиції я подала конкретні пропозиції до Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
Не рекомендації.
Обов'язкові правила для організаторів азартних ігор в Інтернеті.

Пропонувала встановити законом ліміти часу:
▪️ не більше 1 години безперервної гри, після якої -перерва щонайменше 3 години;
▪️ не більше 4 годин на добу;
▪️ 20 годин на тиждень;
▪️ 60 годин на місяць;
▪️ 500 годин на рік.
І друге - ліміт грошей.
Не більше однієї мінімальної зарплати на місяць, яку гравець-резидент може перерахувати організатору азартних ігор.

Хочеш витрачати більше?
Лише за умови підтвердження доходів - і все одно не більше 50% середньомісячного доходу за попередній рік.
Для цього передбачалася перевірка достатності доходу через податкову.
При цьому зменшувати власні ліміти можна було без обмежень, а збільшувати - не частіше одного разу на місяць.
Тобто логіка була дуже проста:
людина може встановити для себе жорсткіші обмеження. Але нижню межу захисту встановлює держава.

Ці пропозиції НЕ стали законом.
Минуло більше двох років.
Тепер держава сама пише у Стратегії, що 94% залежних гравців не можуть протистояти бажанню грати, що люди грають понад п'ять годин поспіль і за день програють більше половини місячного доходу🤷‍♀️

То, можливо, час повернутися до питання, від якого тоді відмовилися?