ЦІНА ЗНИЖЕНА, В ПЕРШІЙ ГЛАВІ - ДАРУНКИ! Підтримайте авторку, це важливо для неї!
Дізнавшись про смертельну хворобу, Марія зрозуміла, що може залишити свою донечку лише її батьку. Але він навіть не знає про існування дівчинки…
— Це Оленка, твоя донька, — мій голос ламається, зриваючись на хрипкий, знічений шепіт. Але кожне слово розтинає тишу холу, мов лезо. Я киваю на свою маленьку дівчинку. — Твоя кров.
Він навіть не кліпає, лише ледь помітно сіпається м'яз на його щелепі. Мої руки тремтять. Але я з силою тицяю цупку медичну папку прямо йому в груди — у цей бездоганно випрасуваний жилет, під яким колись билося серце, що належало мені.
— А це... — я сильніше притискаю пластиковий край папки до його грудей, ніби намагаючись пробити його залізну броню, — мій смертний вирок. Мені залишилося три місяці.
Дуже емоційно. Запрошую до історії, яка розіб'є ваше ❤️
https://booknet.ua/reader/moya-kolishnya-druzhina-b460067?c=5134225&p=1