Семен Кривонос міг використати брифінг, щоб детально відповісти на всі питання, які виникли після оприлюднення матеріалів Русланом Кравченком.
Але цього не сталося.
Директор НАБУ заявив, що не збирається коментувати «маячню і телеграм-підозри». І саме ця реакція, пише Катерина Коберник, перетворює персональну історію Кривоноса на проблему для всієї антикорупційної системи.
Бо НАБУ і САП роками самі задавали надзвичайно жорсткий стандарт публічності. Їхні справи супроводжувалися записами, відео та гучними презентаціями, після яких суспільний вирок нерідко формувався задовго до рішення суду.
Тепер ситуація розвернулася.
Питання поставили директору НАБУ — і він вирішив на них не відповідати.
«Він не втік з країни, він втік від питань», — констатує Коберник.
Ніхто не скасовував презумпцію невинуватості. Але презумпція невинуватості не означає, що керівник головного антикорупційного органу може просто відмовитися пояснювати суспільству незручні епізоди зі свого минулого.
Особливо після того, як його власна інституція роками вимагала зовсім іншої поведінки від інших посадовців.
🔵🔵🔵🔵Підписатись на Головний