Official MCP server for OpenTG is here 🎉

Try it

Дуже мені подобається, що Катерина з Лабораторії присилає такі описи книжок на рекламу, що їх можна

📚 Непозбувний книгочитун

📚 Непозбувний книгочитун

@npzbvnkngchtn

Найбільший в ТГ канал про книжки З усіх питань: @gonchenko Прайс на рекламу: https://bit.ly/45hvby6

36,967 subscribers
Open in Telegram
Дуже мені подобається, що Катерина з Лабораторії присилає такі описи книжок на рекламу, що їх можна просто взять і вставлять копіпастом, і пост готовий 😁

Цього разу Катя пропонує замовити «Кишеньковий світ пана Мюріца» моєї фейсбучної френдеси Ірини Міщанчук.

Ось гляньте, що вона написала:

Книжка, яка з найпершої своєї появи й першого ж речення підкорила всю нашу команду, номінантка неіснуючої премії «Втіха і любов року». І от я абсолютно переконана, що вона потрібна кооожнісінькій людині. Особливо зараз.

Бо це дофамінова бомба, теплий клаптиковий плед, свіжа булка з корицею, лимонад улітку, це наче розпаковувати подарунки. І от якщо уявити собі все, що викликає радість, — це усе воно.

Є в ній щось від «Летиції», «Дусі», Бакмана, і я б усе це ще присипала Віаном. Коли водночас смішно й добре, але сердечко все одно чогось щемить. Таке терапевтичне, козі-читання, якого я ще не зустрічала.

Це дуже кольорова книжка в усіх значеннях цього слова. Огорожі фарбують у колір лимонного пирога, озеро переконане, що воно море, праски вміють ображатися, а вуса — загадково зникати.

І серед усієї цієї прекрасної нісенітниці живе пан Мюріц — годинникар, який страшне як любить цинамонові булки й боїться покійної матері. Йому не потрібна причина, аби спекти торт чи зробити календар на кожен день для всіх, кому він приглянеться.

Пан Мюріц може здатися трохи пришелепкуватим, але ну і не сказать, хто з нас більше в неадекваті 😁. Думаю, якщо помірятись, ми тут не окажемся у виграшній позиції.

Коротше, хочеться загорнутися в цю книжку. І якщо хтось колись спитає мене, у якому книжковому всесвіті я б хотіла опинитися, я б попросила мене не отвлікать, бо я вже їм цинамонову булку в місті Мюріц, біля озера Мюріц, на терасі готелю Мюріц з обома панами Мюріцами. Бо їх там, кстаті, два!

Якщо ви після цього не захотіли замовити цю книжку, у вас немає душі! Лінк, в разі чого, тут. 😉😉😉

(P.S. Катерино, нам треба ваш блог з такими відгуками!!!)

пост #направахреклами
Open post in Telegram