Так починається книжка «Фісташка без тріщинки» української авторки Вікторії Медвідь. Це новинка від видавництва «Академія».
Це книжка про переживання вимушеної еміграції українським підлітком - досвід, який, на жаль, дуже багато хто переживає й досі.
Тут є трохи іронії, чорного гумору й зображення життя таким, яким воно є. Є українська грибниця, життя в кавуні, русалковий бізнес, операція «Українізація», камінг-аут і людина, яка вважає свій чуб ППО 😄.
Леву треба якось знайомитися з новою країною, ходити до психотерапевтки, розбиратися з мамою, яка зовсім розкисла й із головою пішла в допомогу іншим і токсичний оптимізм, батьком, який міцно сидить у своєму рашистському пропагандистському танку, і самим собою, заводити друзів, закохуватися, думати про власну ідентичність і намагатися зрозуміти, ким ти хочеш бути, коли все навколо буквально й метафорично тріщить. А ще — дуже багато жартувати. Бо іноді вибір приблизно такий: або жартувати, або остаточно поїхати дахом.
Вона про батьків, яких можна любити й водночас страшенно на них злитися. Про занурення в себе на сесіях у терапевтки без магічного результату тут і зараз. Про перше кохання, близькість, сексуальність, друзів і чужих людей, які раптом стають своїми. Про те, що дорослішання саме собою достатньо складне, навіть коли твоїй країні не доводиться паралельно боротися за існування.
А ще вона говорить про розколи всередині нас. Ми страшенно багато сил витрачаємо на те, щоб залишатися цілими, а потім виявляється, що іноді треба таки дійти до межі й дати тріщину, щоб нарешті впустити когось усередину.
І це все вмістилося лише на 176 сторінках. Беріть на сайті видавництва, це дуже терапевтична та помічна книжка для тих, хто переживає щось схоже, і для тих, хто хоче краще розуміти таких людей.
пост #направахреклами