Цю маленьку книжку я вчора випадково купила в "Сенсі" перед клубом.

📚 Непозбувний книгочитун

📚 Непозбувний книгочитун

@npzbvnkngchtn

Найбільший в ТГ канал про книжки З усіх питань: @gonchenko Прайс на рекламу: https://bit.ly/45hvby6

37 094 підписники
Відкрити в Telegram
Цю маленьку книжку я вчора випадково купила в "Сенсі" перед клубом. Побачила - погортала - і миттєво пішла на касу. А потім щохвилини про неї думала, поки не отримала нагоду й час прочитати. На читання пішла десь година.

Я знала ім'я Іванки Димид, бо бачила відео, як вона співає колискову над труною з тілом свого сина. Артем Димид загинув на Донеччині в червні 2022 року, йому було 27 років. На початок повномасштабної війни був в США, відразу купив там бронежилет та каску і прилетів в Україну воювати.

"Зелені двері" - це книжка частково про життя після втрати сина, але більшою мірою - про життя з депресією та біполярним розладом. Іванка Димид - художниця, дуже глибока людина, мати п'ятьох дітей та дружина священника. Вона вважала, що депресія - це вигадки для тих, у кого забагато часу. А потім, ще у 2018 році, стикнулася з нею сама.

Як я помилялася! Треба бути дурним, самовпевненим індиком, щоб думати, що депресія промине тебе просто тому, що в тебе п'ятеро дітей і тобі є чим зайнятися!

Якось я злягла на три дні. Потім на тиждень. Потім на місяць. Це мене стривожило.

А хіба вас не хвилювала б істота, яка не вилазить з піжами, не миє голови, майже не їсть і не п'є, перебуваючи в напівсні? Отож-бо


У цій книжці, написаній у формі художнього щоденника, вона розповідає, як дізналася про свою депресію та біполярний розлад, як добровільно лягла на 10 днів у психіатричну лікарню та зустріла там різних людей з дуже різними складними долями.

У Кульпі була молода студентка англійської філології, якій розірвало дах через надмірне виснажливе навчання, перфекціонізм та бажання знати мову краще за Шекспіра.

Лежала молоденька мама річної дівчинки, яка одного вечора, випивши у компанії, взяла ціпок і потрощила дорогий алкоголь в супермаркеті.

Це називається "Поведінкові розлади".
Поліція.
Примусова госпіталізація.
Кульпарків.


Авторка розповідає історії кількох знайомих, які не отримали медикаментозної та дружньої допомоги та скоїли самогубство.

Це дуже особиста і дуже болюча книжка, яка може сказати "ти в цьому не сама" і нагадати, що не треба "бавитися у психолога та ставити собі діагнози", звертатися за допомогою, коли відчуваєш, що тобі важко.

Не відгукнулася мені тут хіба що релігійна складова, але розумію, що у кожного є свої способи триматися, і якщо комусь підходить такий - добре, що він існує.

Загалом же відчуття, ніби цією книжкою тебе обіймають і тримають за руку. Тримає людина, яку теж в потрібний момент хтось отак потримав. Мене глибоко зачепив цей короткий текст і думаю, що він для всіх нас зараз дуже важливий.

#непозбувний_відгук
Відкрити пост в Telegram