З’ясувалося, що напис не був зашифрованим — його просто скоротили. На камені висічені лише перші літери слів, а пропущені знаки замінили відповідною кількістю крапок. Прочитання також ускладнював готичний шрифт.
За допомогою ШІ-асистента дослідник Артур Ратинський проаналізував базу польських текстів і знайшов збіг із твором «Трен XII» польського поета Яна Кохановського.
Колосе мій єдиний, ти ще не встиг мені достигнути, а я, твоєї години не чекаючи, знову сію тебе в сумну землю; та разом із тобою ховаю й надію
— йдеться у перекладеному фрагменті.
Науковці припускають, що камінь встановили у XIX столітті як надгробок або кенотаф — символічну могилу. Це спростовує багаторічні теорії про зв’язок артефакту із середньовічними лицарями.
Фото: Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького/Facebook
Підпишіться на NV