Надзвичайна і повноважна амбасадока зазначила, що мирний меморандум з Іраном — найрозумніше, що був здатен на сьогодні зробити президент США у час, коли багато хто всерйоз чекав від нього повномасштабної наземної операції.
Починаючи з лютого адміністрація Трампа, вдавивши педаль у підлогу, мчала до катастрофи. Не консультуючись із жодною людиною, яка розуміє культурні процеси Ірану і його здатність акумулювати лояльність в час воєнної загрози. Повіривши оцінкам Ізраїлю і всіх, хто повірив їм раніше, Білий дім вирішив, що режим аятолл — це так званий "паперовий тигр", кулька, яка лусне після перших же ударів.
Реальність показала, що американські удари досягли протилежного результату. А до всього, що до Трампа не робив жоден американський президент, додалися ще погрози геноцидом багатомільйонному народові. Це теж не допомогло, натомість згуртувало навколо режиму всіх, кого тільки можна було.
Нагадати, хто ще зі світових лідерів протягом останніх 5 років стояв перед питанням — починати повномасштабну війну в іншій державі, чи ні? Підкажу, той самий, фото з яким Трамп тримає у вітальні, демонструючи всім гостям Білого дому. Хіз діар френд Владімір
— зазначила дипломатка.
У ділових колах є такий вислів — "помилка Конкорда". Це — коли продовжуєш вкладати гроші, час чи зусилля у щось провальне просто тому, що вже забагато й шкода кидати. Це когнітивне викривлення назване.
З війнами в світі нерідко відбувається приблизно те ж саме. Але Трамп, на відміну від Путіна, зміг відступити від краю прірви. Бо — знову ж таки, на відміну від Путіна, він — бізнесмен, не схиблений на ідеях сакральної величі, що тягнеться від печенігів і половців. Тому всі зусилля, вкладені у спробу повалити режим аятолл, десь півсотні витрачених на цю війну мільярдів і втрачене обличчя своєї наддержави (бо так, абсолютно по всіх рахунках з цього конфлікту Іран поки що виходить чистим переможцем) — Трамп цілком справедливо порахував ресурсом, який уже не можна повернути.
Підпишіться на NV