Четверте. Якщо злість на мертвого супроводжується нескінченним відчуттям провини, безсонням, застряганням в одній і тій самій думці місяцями, це вже той рівень горя, з яким варто не залишатись наодинці. Довготривала терапія втрати дає простір, якого немає на поминках, простір де можна сказати все, включно з найзабороненішим.
Мертві не можуть почути ваших вибачень чи ваших звинувачень. Але ви живі, і саме тому маєте право прожити все, що відчуваєте до них, без цензури і без сорому за чесність власного серця.
ОБІЙМАЮ ВСІМ СЕРЦЕМ
Лялія Мідик ❤️