Коротше, маю таке спостереження.

Коротше, маю таке спостереження.

У мене в інстаграмі досить багато англомовного книжкового контенту. Зараз я ще намагаюся навчити свій інстаграм, що мені подобається французький, але поки він підсовує мені переважно меми й рецепти. Але зараз не про це.

Я постійно помічаю, як одні й ті самі книжки з’являються в різних відео, рекомендаціях, обговореннях. От зараз це, наприклад, книжки на скриншотах. Вони вже досить довго тримаються в моїй стрічці.

Перші скриншоти — це відео з якоїсь модної події, де дівчат запитували, яка книжка їх вразила. Далі чийсь костюм та топ книгарні.

До цього були інші. Наприклад, був довгий період мемуарів Лени Данем або «Вчоріч» (вона й зараз популярна, якщо що).

І воно якось саме складається в картину того, що зараз на слуху. Звісно, треба враховувати, що алгоритми показують мені книжки, які потрапляють у моє коло інтересів (тобто Сару Маас я теж бачу, але набагато менше ніж ті, хто чекав нову книгу).

Звичайно, багато з того, що популярне в англомовному книжковому інтернеті, уже перекладено українською. Знову ж таки, «Вчоріч», «Недбалі люди», «Кореспондентка».

І от у нас теж часто кажуть, що всі читають одне й те саме. Але це ж не лише українська історія.

Є певна кількість трендових книжок, які постійно обговорюють, фотографують, радять. Є хороші книжки, які менш популярні в соцмережах або взагалі майже не з’являються. Але це ж не означає, що їх ніхто не читає.

Є класика, яка періодично повертається в моду. А є книжки, які ти просто пропускаєш, бо вони не потрапили у твою хвилю.

Коротше, я думаю про те, що зараз виходить неймовірна кількість книжок, а по-справжньому помітними стають одиниці. І в нас, і у світі.

Тепер просто хочеться розгадати цей секрет: чи всюди це продумане промо (на 70% так), чи є все ж удача (на 30% точно).