Тепер я знаю, як буває восени та що вам читати.

Тепер я знаю, як буває восени та що вам читати. Ділюся добіркою книжок від Vivat. На фото є не всі, бо моя бібліотека розділена між офісом і домом.

🌲 «Лісовий бог» Ліз Мур — психологічний трилер, у якому в літньому таборі серед лісів зникає 13-річна дівчинка. Чотирнадцять років тому там само зник її брат. Тут і сімейні таємниці, і класові привілеї, і розслідування, яке поступово відкриває не надто приємні подробиці життя заможної родини. Так, я певна, що читати про літній моторошний табір треба восени. Принаймні це книжка для мого читання в мініподорожі.

🍁 «Вікторіанська психопатка» Вірджинії Фейто — нє, ну без Гелловіну тут не можна. Гувернантка приїздить працювати до заможного англійського маєтку… Звучить як вікторіанська класика, але наша героїня — психопатка з дуже своєрідним почуттям гумору. Готична, іронічна та жорстока книжка.

🚂 «Усі в цьому поїзді — підозрювані» Бенджаміна Стівенсона — письменники-детективісти їдуть на літературний фестиваль розкішним потягом через Австралію. Звісно, стається вбивство. І тепер люди, які професійно вигадують злочини, мають з'ясувати, хто з них убивця. Ну тут така справа, що мені подобаються ці смішні детективи Стівенсона, прям уся серія. (Пошепки: а в аудіо яке воно добре!)

🍂 «Те, що видно звідси» Маріани Лекі — у невеликому німецькому селі живе Сельма, якій іноді сниться окапі. І щоразу після такого сну хтось помирає. Трохи магічного реалізму, багато людських стосунків, кохання і смерті. Це скарб, а не книжка. 

📖 «Уроки грецької» Хан Ґан — роман нобелівської лауреатки про жінку, яка втратила здатність говорити, та викладача давньогрецької, який поступово втрачає зір. Меланхолічно під відключення.

🩸 «Боги мого краю дуже люблять кров» Євгенії Кужавської — Київ 1917 року, юна Вероніка Черняхівська, українська гімназія, спіритичні сеанси, Оскар Вайлд, загадкові вбивства й тривожність часу. Українська dark academia для осені — те, що треба.

📚 «Привіт, красуне» Енн Наполітано — сімейна сага про чотирьох сестер, яких об’єднують любов до книжок, мистецтва й дуже тісні родинні зв’язки. Коли одна із сестер закохується у Вільяма, хлопця зі складним минулим, звичне життя родини поступово змінюється. Авторка надихалася «Маленькими жінками» Луїзи Мей Олкотт, тож тут теж багато сестринства, складних стосунків, сімейних конфліктів і спроб зрозуміти одне одного. Я відкладала собі цю книжку для осені, там ще й поплакати можна.

🐍 «Лазарус» і «Змій» Світлани Тараторіної — одразу дві книжки для тих, кому хочеться провести осінь у Києві початку XX століття, але з упирями, мавками, вовкулаками та іншою нечистю. У цьому альтернативному Києві люди й міфічні істоти намагаються співіснувати, хоча виходить у них не дуже. Обидві слухала в аудіо, і це так прекрасно для прогулянок містом! А скільки там ще й неочікуваних поворотів.

#promo