Жодної негоди, лише періщить не за календарем. Листопад — то про дощі з мого дитинства. У ніч на Дмитра полишив обгоріле поліно біля краю хати, воно, бачу, на місці. Звуки фист від курника, півні піють, але з іншого боку.
Точно, то від Бойчуків! Ай, що знову затіяли ті багатії, щоб люди не бачили, то вночі щось модне «з міста» собі роблять? Як не басейн посеред городу вирили, то піч із хати викинули — цураються гуцульського, рідного. Пиха згубила душу їхню, та не мені судити.
Зверніть увагу на цю книгу, почала читати і прям добре