З Катериною ми записували інтерв’ю, коли «Вшануй» тільки зароджувався (воно не вийшло, на жаль).

З Катериною ми записували інтерв’ю, коли «Вшануй» тільки зароджувався (воно не вийшло, на жаль).

Тоді я чекала її в «Сенсі», куди прийшла о дев’ятій ранку. Після хвилини мовчання іноземка, яка сиділа поруч, запитала, чи правильно вона зрозуміла, що щойно відбулося, і додала, що рідко зустрічає таке у кав’ярнях.

Думаю сьогодні про те, що тепер хвилина мовчання вже не рідкість, а загальнонаціональна практика.

Я дивлюся на результати роботи Катерини й відчуваю велику вдячність за те, що вона знаходила і знаходить сили все це робити.

У подкасті «На її плечах» говоримо про закон про хвилину мовчання, хейт і російські фейки, а ще про пошук балансу між персоналізованою пам’яттю про кожну людину та масштабом втрат країни.

Подивіться, будь ласка. Для мене це важлива розмова, яку ми, здається, виклали не в найкращий день і час.

Тож будемо раді і переглядам, і репостам.