Вся ця історія про СПРАВЕДЛИВІСТЬ і про ЗАКОН.

Вся ця історія про СПРАВЕДЛИВІСТЬ і про ЗАКОН.

Перше. Терміни служби. Це база з якої слідують всі інші проблеми.

Люди воюють вже майже П’ЯТЬ РОКІВ. Пʼять! А багато хто й більше. Без жодної дати повернення. І приречені ще невідомо на скільки. Від цього і ставлення до них — як до кріпаків чи рабів. Хто добровільно захоче здати себе в довічне рабство?

Друге. Мобілізація.
Бусифікація не просто дійшла до абсурду, а набула найогидніших форм. Сьогодні будь-кого можна схопити посеред вулиці, запхати в бус і вивезти куди завгодно. Бити і тримати на підвалі проти його волі. І ЦЕ НАЧЕ МАЄ БУТИ НОРМАЛЬНО. Бо «це ж мобілізація».

На кожному засіданні ТСК ми бачимо такі історії. Підвали. Побиття. Люди, яких рідні не можуть знайти по кілька днів. І багато інших жахливих речей.
НОРМАЛІЗАЦІЯ НАСИЛЬСТВА ПРОТИ ВЛАСНИХ ГРОМАДЯН НЕ МОЖЕ БУТИ НОРМАЛЬНОЮ.

А тепер третє. Найстрашніше.
Через усе це в країні зникає відчуття ЗАКОНУ. У військових. У цивільних. У всіх.

А коли люди перестають вірити в закон, далі тільки хаос.

Це шлях у дуже поганий сценарій. І ми вже на ньому.

Що робити уже ЗАРАЗ:

— Чіткі терміни служби
— Розформування ТЦК
— Повернення закону. Покарання всіх причетних до нормалізації насильства проти власних громадян, без винятків.

Без справедливості не буде ні армії, ні тилу. Ні, зрештою, і країни.