Концепція вистави за мотивами роману Анастасії Левкової складається з трьох пластів (можливо, і чотирьох🤫). Розпитали про це в режисера Ігоря Білиця й ділимося з вами.
📍Перший пласт — робота з романом та інсценізацією.
📍Другий — дебати. Глядачі обирають тему, яка стосується кримських татар, російської інтервенції, культури тощо. Актори/ки навмання діляться на дві групи й дискутують.
📍Третій — хроніка окупації Криму. Крок за кроком констатують факти.
Ігор Білиць розповідає, що є й четвертий пласт.
«Ми ще експериментуємо та шукаємо форму. Замість поклону хочемо розповісти історії акторів або почути з зали історії людей, які пам’ятають Крим і були там. Ці спогади допоможуть відновити пам’ять про півострів. Адже, поки Крим залишається в нашій пам’яті, він залишається нашим»
Команда готує кримськотатарські килими й костюми. Актори/ки працюють з народними співами, вивчають мову й танці.
📸 Фото надано Театром Лесі Українки.