😡😡😡

😡😡😡
⚖️ ВРП не побачила порушень там, де їх уже побачив ЄСПЛ

Учора Друга дисциплінарна палата ВРП відмовила у притягненні до відповідальності судді Верховного Суду Дмитра Луспеника і припинила провадження за моєю скаргою. Повного тексту рішення ще немає, але результат збігається з пропозицією дисциплінарної інспекторки Любарець О.С.

Суть порушення

12.07.2023 колегія КЦС ВС (головуючий і доповідач — Луспеник) скасувала рішення двох інстанцій, які поновили на роботі звільнену директорку школи. Суди встановили, що їй не запропонували іншу посаду, як того вимагає ч. 3 ст. 49-2 КЗпП. Верховний Суд на цей аргумент не відповів. Натомість він фактично «встановив» протилежне, хоча касація не має права встановлювати нові обставини (ч. 2 ст. 400 ЦПК).

14.11.2024 ЄСПЛ у справі «Гадасюк проти України» визнав порушення ст. 6 § 1 Конвенції. Причина саме в тому, що ВС не розглянув питання вакансій. ЄСПЛ присудив €1 750 за рахунок держбюджету. Лише 23.04.2025 Велика Палата ВС виправила помилку. Жінка майже два роки чекала на свій середній заробіток.

🔻 Неправда судді

У поясненнях до ВРП суддя написав, що питання вакансій «не заявлялося ні в позові, ні в касаційній скарзі». Це не так, і перевірити це просто:

у додатку до рішення ЄСПЛ зазначено, що позивачка на це посилалася, а суди двох інстанцій задовольнили позов з обох підстав;

постанова самого Луспеника, переказуючи рішення першої інстанції, фіксує, що іншу посаду не запропонували;
роботодавець у касаційній скарзі сам порушував тему вакансій, отже питання було в межах перегляду.

🔻 Висновок інспекторки: неправда як «встановлений факт»

Любарець перенесла тезу судді у свій висновок, не звіривши її ні з постановою, ні з рішенням ЄСПЛ. Далі:

визнала, що суд «відійшов від усталеного правозастосування» і що сам Луспеник у 2020 році застосовував правильний підхід, але назвала це «добросовісною помилкою»;

вмотивованість постанови оцінила за наявністю формальних частин, а не за змістом;

наслідки визнала несуттєвими, бо права відновили ЄСПЛ і Велика Палата. Але тоді втрачає сенс ч. 12 ст. 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів», яка прямо прив'язує строк притягнення до рішень ЄСПЛ.

Попередній інспектор, Ільницький, пропонував справу відкрити, і палата її відкрила. Після його переходу в суддівство справу отримала Любарець. Це вже друга скарга на Луспеника, яку вона доповідала. У серпні палата за її пропозицією не відкрила справу за скаргою Бінюкова.

🔻 Подвійні стандарти

2019: ВРП притягнула суддів ВГСУ Плюшко, Малетича і Сибігу за те саме: касація встановила обставини, яких не встановлювали попередні інстанції. Це назвали грубою недбалістю, бо такі норми «не можуть не бути відомі» суддям зі стажем понад 20 років (№ 1523/0/15-19).

2020: суддя того ж Касаційного цивільного суду Сердюк отримав сувору догану за порушення норм, що не допускають неоднозначного тлумачення (№ 2543/1дп/15-20).

2026: Велика Палата ВС відхилила аргумент про «добросовісну помилку» досвідченого судді (№ 990SCGC/45/25).
Луспеник має понад 33 роки стажу і є секретарем Пленуму ВС. Проте для нього грубої недбалості не знайшлося, хоча порушення встановив не скаржник, а ЄСПЛ.

Підсумок: ЄСПЛ констатував порушення, Велика Палата скасувала постанову, бюджет заплатив компенсацію, а відповідати нікому. Для одних суддів — сувора догана, для інших — «добросовісна помилка».

Дозволу на оскарження рішення до ВРП, про який я просив, палата не надала чи може забули розглянути. Без такого дозволу, за позицією Великої Палати ВС (№ 990/74/25), відмову у притягненні оскаржити неможливо. Отже, рішення трьох членів дисциплінарної палати щодо судді Верховного Суду фактично стає остаточним. Його не перегляне ні повний склад ВРП, ні суд, навіть якщо порушення вже встановив ЄСПЛ.

📰📰Нагадую про портал де можна перевірити актуальну інформацію про дисциплінарну відповідальність суддів - https://vrp.antiraid.com.ua/

#Луспеник #ВРП #ЄСПЛ #Гадасюк #ДисциплінаСуддів