Вчора Прилуки, сьогодні Краматорськ.

Вчора Прилуки, сьогодні Краматорськ. Десятки невинних людей, діти…

Щодня наші міста та села потерпають від ракет, бомб, пакетів РСЗВ та ударних дронів.

Щодня гинуть військові та цивільні. І, відверто, вже закінчуються слова, якими можна описати всю ненависть до росіян, які знають, що роблять. І які з радістю убили б нас усіх, якби могли.

І єдине, чому їм це не вдасться - це Сили Оборони України.
І це те, що дозволяє не зійти з розуму від безсилля.

Армія стоїть, захищаючи нас.
Маємо бути гідними наших захисників і, поміж щоденної рутини з жаху та болю, знаходити у собі ресурси для підтримки війська.

Втомитись можна.
Плакати можна.
Зневіритись не можна!
Опускати руки не можна!

Найщиріші співчуття родинам усіх загиблих і постраждалих по всій Україні.