ще одна цікава деталь зі звіту Єврокомісії за 2026 рік.

ще одна цікава деталь зі звіту Єврокомісії за 2026 рік.

цього разу про зовнішні незалежні аудити ефективності правоохоронних та антикорупційних органів.

нагадаю, відповідно до українського законодавства строки проведення таких аудитів щодо НАБУ, САП, НАЗК і БЕБ уже порушені, про що писав раніше.

подивимося, як до цього ставиться Єврокомісія.

1. САП (стор. 39)

«Незалежний зовнішній аудит САП має бути проведений для забезпечення належного контролю та нагляду, а рекомендації за результатами аудиту мають бути виконані».

усе правильно. аудит потрібен, закон має виконуватися.

2. НАБУ (стор. 39)

«Попереднє оцінювання, завершене у 2025 році, рекомендувало змінити періодичність оцінювання з одного разу на рік на два рази на рік, однак парламент досі не виконав цю рекомендацію. НАБУ продовжило роботу з виконання рекомендацій попереднього оцінювання».

тут, до речі, у ЄК помилка: аудитори рекомендували проводити оцінювання раз на два роки, а не двічі на рік.

але цікавіше інше: чинний закон передбачає щорічний аудит, строки чергового оцінювання вже порушено, але ЄК акцентує увагу на зміні його періодичності та виконанні рекомендацій попереднього. про проведення чергового ні слова.

3. НАЗК (стор. 39-40)

«НАЗК має виконати невиконані рекомендації зі звіту про незалежне оцінювання ефективності за 2023 рік. Наступне незалежне оцінювання ефективності НАЗК має бути проведене без зволікань із застосуванням надійної методології та критеріїв».

знову цілком зрозуміла позиція: аудит необхідно провести.

але тут питання, чому його досі не проведено, враховуючи, що НАЗК саме ініціювало його ще навесні цього року, звернувшись і до уряду, і до міжнародних партнерів, які мають запропонувати кандидатури аудиторів.

4. БЕБ (стор. 50)

«БЕБ почало демонструвати хороші результати у детінізації економіки України, незважаючи на дуже обмежену спроможність».

і все.

про передбачений законом аудит ефективності БЕБ, строк проведення якого настав ще у серпні 2026 року, - жодного слова.

натомість маємо невідомо на чому засновану позитивну оцінку діяльності Бюро щодо детінізації без наведення конкретних показників детінізації.

5. ДБР (стор. 50-51)

«Реформа має передбачати проведення зовнішнього оцінювання ефективності незалежними експертами, номінованими міжнародними партнерами».

тобто щодо ДБР Єврокомісія наполягає на законодавчому запровадженні незалежного оцінювання.

а щодо БЕБ, де відповідний механізм уже існує, але не працює, - мовчить.

6. АРМА (стор. 50)

«Незалежний аудит ефективності діяльності АРМА проведено, інвентаризацію активів, що перебувають в управлінні, завершено».

тут ЄК прямо констатує факт проведення оцінювання.

а тепер питання.

чому щодо САП і НАЗК ЄК прямо вимагає проведення аудитів, щодо НАБУ акцентує увагу лише на зміні періодичності, щодо ДБР наполягає на запровадженні такого механізму, а щодо БЕБ узагалі не згадує про нього і порушення строків його проведення?

при тому, що йдеться про однаковий за своєю формою та суттю механізм незалежного контролю ефективності діяльності органів, негативні результати якого можуть стати підставою для звільнення їхніх керівників.

хто і за якими критеріями в ЄК визначає, аудит якого органу важливий для оцінки виконання нашою державою євроінтеграційних зобов’язань, а порушення строків аудиту якого можна не помічати?

навіщо наполягати на запровадженні такого механізму ще й для ДБР, якщо щодо інших органів, де він уже передбачений законом, аудити не проводяться, а ЄК, схоже, це не надто турбує?

моя відповідь: головне тут не незалежна оцінка ефективності, а
те, що лише за її наслідками керівник відповідного органу може бути змінений за неналежну роботу і її результати.

хто проводить або ж не проводить такий аудит фактично перебирає на себе і здійснює одну із ключових управлінських функцій.

все правильно?