Доброго вечора! Є в мене товариш – Андрій (Andrej).

Доброго вечора!
Є в мене товариш – Андрій (Andrej). Живе він далеко від Києва. Десь за 1700 км від Києва. Невеличке передмістя невеличкої столиці невеличкої європейської країни. Така глушина, але там теж є життя)
Дістався Андрію від батьків дружини невеликий бізнес – продуктовий магаз моделі «сільмаг». Усе трошки дорожче, ніж у SPAR, та завжди під рукою і все є.
Так-от, роки три тому спало йому на думку організувати додатковий бізнес. Поставити чотири зарядні станції для електромобілів. Там і повільні, і швидкісні впереміш.
Це не Gremo na elektriko прямо, але цілком нормальне місце підзарядки. Зручно, що в передмісті і біля магазину.
Усе виявилося моторошно довго. Додавання потужностей на магазин, окремий облік, товстенні кабелі, договори з оператором. Від першого кроку до запуску пройшов рік із хвостом.
Ідея була проста – трохи підзаробити до невеликого прибутку з магазину. Купуєш енергію на ринку, продаєш дорожче. Плюс домішуєш із панелей на даху щось – віддавати в мережу дешево, а так ціна продажу гарна.
Чи спрацювала ідея? Так. Не на ура, але все працює плюс-мінус у межах прогнозів. Автовласники вже «прибились», і тепер місце помірковано (як і все в тій країні) популярне.
Але виявився дивний факт…
У самому магазині, біля якого стоять електричні зарядки, виторг зріс на 11%. А в кафе в тій же будівлі – на 24%.
Нові клієнти, додатковий час під час зарядки, кава і перекуси – все це виявилося значним фактором, що залучає людей до локації та заохочує їх більше витрачати.
У річному підсумку безпосередньо зарядні станції надали прибутку трохи менше, ніж їх опосередкований ефект – зростання виторгу в магазині і кафе.
Сьогодні, з відключеннями по 18 годин, нам про це годі й думати. Але ж весна прийде… і путін здохне...
Тихої ночі!