Ці так звані «перерви через спеку» нам подають як турботу про добробут гравців, як благородний захист від виснажливої спеки. Але насправді? Це не більше ніж золота клітка, збудована для спонсорів.
Коли я бачу, як гравці стоять під час таких пауз, поки телевізійний розклад диктує ритм матчу, я не можу не запитати себе: кому насправді служить чемпіонат світу? Глядачам? Гравцям? Чи рекламодавцям?
Матч чемпіонату світу має текти, як ріка. Натомість ми зводимо греблі просто посеред течії, щоб дати місце рекламним роликам. Це небезпечно для духу гри. Футбол колись був головною подією, але тепер ризикує перетворитися на фонову музику для рекламного шоу.
Нам кажуть, що ці паузи потрібні заради добробуту гравців, і, безумовно, їхнє здоров’я має величезне значення. Але коли гра починає підлаштовуватися під телевізійний розклад, люди неминуче починають ставити запитання. Зіркою має бути м’яч, а не рекламна пауза.
Чемпіонат світу — це собор футболу. Та інколи здається, що ми перетворили його на торговельний центр, де касовий апарат користується більшою повагою, ніж сам матч.
Якщо це майбутнє, то футбол уже не переривають рекламою. Футбол сам стає перервою між рекламними блоками
— каже німець.
Згодні з легендою?