Сьогодні розповім про виступ журналістки Manoush Zomorodi на TED про нудьгу і технології.

Сьогодні розповім про виступ журналістки Manoush Zomorodi на TED про нудьгу і технології. У відео можна ввімкнути українські субтитри.
Там є те, що мене вразило. Перекажу найголовніше.

Коли її малюк був немовлям, вона, за її словами, божеволіла від нудьги. До материнства вона була журналісткою, яка постійно мчала на місце подій, і однією з перших опинилася в Белграді, коли в Сербії почалася революція. А тепер годинами гуляла з візочком, була виснажена й мріяла нарешті виспатися. І їй було страшенно нудно.

Згодом Manoush стала ведучою радіошоу - роботу своєї мрії вигадала саме під час прогулянок з візочком! А смартфон дозволяв їй поєднувати материнство і журналістику.
Вона могла бути на дитячому майданчику й водночас збирати інформацію. Але в момент, коли треба було збільшити аудиторію вдесятеро, вона відчула кризу. Ідеї взагалі не приходили.

Вона запитала себе: коли я востаннє придумала щось справді цікаве? І згадала: та коли катала той клятий візочок! Виявилося, що саме тоді, коли їй було нудно, у голові народжувалися найцікавіші думки.

Manoush почала спілкуватися з нейробіологами й когнітивними психологами та дізналася:

☀️ Коли ми нудьгуємо, у мозку може активуватися так звана мережа пасивного режиму роботи мозку (default mode network). Поки тіло виконує звичні дії - ми йдемо вулицею, складаємо білизну чи гуляємо, мозок не вимикається.

Навпаки, він може поєднувати на перший погляд, непоєднуване, знаходити рішення проблем і допомагати нам осмислювати життя: згадувати важливе, формувати особисту історію, визначати цілі й шляхи до них.

Дослідниця нудьги Санді Манн пояснює, що коли ми дозволяємо думкам вільно блукати, можуть виникати нові асоціації та зв’язки.

Технології - смартфони, застосунки - зробили так, що ми все рідше дозволяємо собі нудьгувати. Ми просто перемикаємось із завдання на завдання.

☀️ Доктор Деніел Левітін у відео пояснює: щоразу, коли ми перемикаємо увагу з однієї речі на іншу, мозок має задіювати нейрохімічний перемикач, що потребує додаткових ресурсів.

"Намагаючись водночас робити багато справ, 4 чи п’ять одразу, ви насправді не робите 4 чи 5 справ водночас, бо мозок не так працює. Натомість ви швидко перемикаєтеся між завданнями, в процесі виснажуючи ресурси мозку.
Перемикаючись, ми щоразу використовуємо глюкозу. А в нас обмежений запас цієї речовини".

☀️ А тепер уявіть: ще десятиліття тому ми змінювали фокус уваги кожні три хвилини. Тепер ми робимо це кожні 45 секунд, і це відбувається протягом усього дня.

☀️ За словами дослідниці Глорії Марк, коли в людини стрес, вона частіше перемикає свою увагу. Чим менше людина спить, тим імовірніше, що вона перевірить Facebook.

☀️ Колишній дизайнер Google Трістан Гарріс пояснює, що цифрові продукти створюють так, аби якомога довше утримувати нашу увагу. За неї буквально змагаються тисячі інженерів.

У виступі Manoush наводить слова керівника Netflix: «Наші найбільші конкуренти - Facebook, YouTube і сон».

Сон! Уявляєте? Навіть сон став конкурентом платформ.

☀️ А ще уявіть собі: людина в середньому проводить два роки свого життя у Facebook. 2 роки життя! І це лише одна платформа.

Manoush вирішила провести експеримент. Вона створила проєкт «Нудний і геніальний» - челендж, у якому люди спостерігали за власними цифровими звичками й пробували звільнити себе від тиску подразників.

«Запитайте себе: чого я насправді хочу? Бо якщо просто перевірити пошту, то добре. Робіть, що треба. Але якщо ви хочете відволікти себе від виконання роботи, яка потребує глибшого мислення, то відпочиньте, подивіться у вікно і знайте, що, нічого не роблячи, ви стаєте більш продуктивною й творчою версією себе.
Спочатку це може бути дивно і незручно, але нудьга справді може вести до геніальності».

Я мрію про нудне життя 😊 Напевно, як і більшість із нас. Але життя без екстремальних подій і дозвіл собі нудьгувати - все ж різні речі.

https://www.ted.com/talks/manoush_zomorodi_how_boredom_can_lead_to_your_most_brilliant_ideas

Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз