«Моя жінка не знала, де я. На другий день тільки дізналася у лікарні, бо там знайшли мої речі. У чоботі було написано, що я помер».
Того ранку він хотів купити хліба, якого вже декілька днів не завозили до їхнього мікрорайону. Михайло, як й інші чернігівці, зайняв чергу, яку російські військові атакували біля супермаркету на вулиці Соборності (на той час — Доценка). Того дня на місці влучань та пізніше в лікарнях загинули 20 людей та ще 28 зазнали поранень.
У чому суть цієї справи, кого допитували на цьому засіданні, та що говорили потерпілі на суді — розповідаємо далі.