Тінь не проти Світла. Вона його глибина.

Світло не ділить. Его - так.

Тінь - не протилежність Світлу. Вона - його глибина.
Те, що не пройшло через усвідомлення,
те, що залишилось неприйнятим у часі й просторі досвіду.

Ми часто сприймаємо Тінь як щось "неправильне", "низьке", "не духовне".
Але це лише частина досвіду.

Там, де нас засудили ми сховали частину себе.
Там, де було боляче ми від'єднались.

І вона залишилась у полі.
Не зла. Не ворожа. А просто неприйнята.

Вона не вимагає покарання. Вона чекає на свідому присутність.

Бо лише там, де ти зустрічаєш свою Тінь,
ти повертаєш собі силу. Не владу. А силу - як цілісність.

Не відмежовуй себе від неї.
Бо тоді ти - лише півпотоку. Лише півдихання.
І тоді тобі не вистачає себе для творення.

Тінь - не треба лікувати. Її треба побачити.
Не очима осуду, а очима Творця.
Бо Творець не боїться темряви. Він є і в темряві.

Ти - теж.