Да, єто другоє, тому що у «Відьмаку 3» відьмачий зір не використовується для орієнтації в ігровому світі — для цього у гравця є буквально мапа над головою
У «Відьмаку» відьмаче чуття працює як детективний режим Бетмена в серії Arkham (насправді ігри Rocksteady сьогодні критично недооцінені з огляду на їхній вплив на геймдизайн сучасних західних ААА-ігор) — і там, і там ти підмічаєш™ зором деталі на вкрай обмежених місцях злочину, щоб дізнатися правду. Механіка була б ще цікавішою, якби висновки здебільшого давали робити гравцю, а не просто озвучували їх вустами Бетмена чи Геральта.
В обох іграх це ще й логічно обґрунтовано: герої опиняються на місці злочину через певний час після його скоєння. Щоб розібратися, що тут узагалі сталося, їм треба застосувати свої навички, аби скласти пазл докупи.
У «Росомасі» ж слід постійно маячить перед тобою на прямолінійних локаціях, і ти — немов той кіт, якого манять паличкою вздовж одного прямого коридору.