Я те хочу прокоментувати останній показ Гленна Мартенса у ролі креативного директора Diesel.

Я те хочу прокоментувати останній показ Гленна Мартенса у ролі креативного директора Diesel.

Прощання вийшло гучним! Мартенс йде з бренду після шести років, і наостанок зробив те що вміє найкраще, перетворив подіум на перформанс.

Саму колекцію я коментувати не буду (мені дуже подобається якщо що). Але те як він зрежисував подію як креативний директор, це шикарно. У залі серед звичайних гостей сиділи танцюристи колективу LA HORDE з Марселя, і глядачі не могли їх відрізнити від реальної публіки. По ходу шоу вони почали цілуватись, танцювати, махати головою під музику. Завдяки цьому межа між глядачем і перформансом просто зникла. Я би охуїв якби навколо мене почало таке нестись. Як на мене це дуже круто. Як 4Д кінотеатр.

І ще одна річ яка мене чіпляє в Diesel останніх років, ця відверта, навмисна сексуальність бренду. Був довгий період коли канселили буквально все пов'язане з тілом і сексуальністю. Здавалось що мода перетворюється на суцільну стерильність. Тому приємно бачити що бренди можуть стати знову сексуальними, місцями брутальними, і, сподіваюсь, більше маскулінним. Мода довго боялась цього торкатись, а Diesel під керівництвом Мартенса саме на цьому і будував свою ідентичність останні шість років. Сподіваюсь його наступник буде продовжувати в тому ж дусі.

TONYTALKS • NEWBORN K