"Щоразу, коли починаються обстріли і нам із командою та колегами доводиться спускатися в укриття, я відчуваю тривогу, бо відчуваю відповідальність за цих людей. Думка про те, що з ними може щось статися, змушує мене хвилюватися".
"Але я не боюся. Є різниця між страхом і тривогою: я нічого не боюся, бо смерть — у руках Аллаха, і ми всі колись підемо з життя. Головне — те, як саме ми проживаємо своє життя".
➡️ ПОВНЕ ІНТЕРВ'Ю
UA-Football | Підписатись