Постапокаліптична драма про хлопця, який намагається знайти своє місце в світі після загибелі більшої частини людства. Нова робота Рідлі Скотта.
2035 рік. Вірус знищив більшу частину людства, а тим, хто вижив, доводиться боротися не лише з наслідками катастрофи, а й із нападами мародерів. Механік і пілот Гіґ, який втратив дружину та маленьку дитину під час епідемії, живе разом із собакою Джаспером та суворим і цинічним воякою Бенґлі в літаковому ангарі на занедбаному аеродромі в Колорадо, періодично вилітаючи на розвідку та поповнення запасів у Денвер. Одного разу під час нічної атаки чужинців Джаспер гине, і Гіґ вирішує полетіти на пошуки міста Ґранд-Джанкшен, звідки він неодноразово ловив радіосигнал.
———
Фільм, на який я так чекав, що навіть забув про його існування. Фільм, який вщент розгромили як критики, так і глядачі, але мені він цілком сподобався. Далеко не шедевр, проте на тлі загальної картини сучасного кіно має право на існування.
Якщо хтось чекає на одкровення, ураганний бойовик чи напружений трилер, можна сміливо проходити повз. А ось любителі старомодного кіно в дусі 90-х, із романтикою та емоціями, нехай і в постапокаліптичному антуражі (а я якраз із таких), отримають свою дозу задоволення.
Зйомки на природі – окремий привід для похвали. Чимало кадрів із висоти демонструють неймовірні природні краєвиди: гори, ліси, озера. Дуже красиво. Операторська робота теж на висоті. Попри всю простоту, фільм не вважає вас дурнем (ну, майже) і не намагається вигадувати велосипед. Кіношних кліше вистачає, але подача душевна. Це історія про самотність, втрату та пошуки сил жити далі у світі, де навколо панують жорстокість і смерть.
Так, це романтична драма, але й екшену тут вистачає. Якщо на вибухи, на жаль, грошей не дуже вистачило (одні виглядають трохи краще, інші – трохи гірше), то на перестрілки та сутички з мародерами – цілком. Де потрібно, фільм створює напругу. Загалом, він не провисає, розвивається плавно та переглядається з цікавістю.
Єдине, чого мені не вистачило, – більше інформації про сам світ. Хотілося б докладніше дізнатися, звідки з'явився вірус, як саме все сталося, скільки людей взагалі залишилося в живих, як утворилися банди та як ті, хто вижив, облаштували своє життя в різних частинах країни. Ось тут фільм міг би трохи глибше розкрити історію. Хоча для цього є книга, з якою я планую ознайомитися найближчим часом. Сподіваюся, там мені дадуть більше контексту.
✅ Загалом, «Сузір'я великого пса» – непоганий атмосферний фільм про постапокаліпсис, у якому порушуються теми виживання в нових умовах, ностальгії за втраченим, прийняття того, що сталося, та надії на майбутнє.
Це кіно не таке вже й фантастичне, як може здатися на перший погляд. Воно доволі приземлене, а його герої – звичайні люди, яким доводиться долати не лише зовнішні небезпеки, а й власні емоційні переживання. Адже все, що раніше здавалося звичним і само собою зрозумілим, залишилося в минулому. І тепер потрібно зібратися з силами, щоб не просто вижити, а й навчитися жити заново.
моя оцінка 7️⃣5️⃣
———
IMDb 6.3 | RT 41%
трейлер (ua)
реж: Рідлі Скотт
актори: Джейкоб Елорді, Джош Бролін, Марґарет Квеллі, Ґай Пірс та інші
➡️ | 1:58 год | #постапокаліпсис #драма
📖 Сузір'я Пса – Пітер Геллер (Vivat, 2026)
ℹ️ Геллер починав писати The Dog Stars без чіткого плану й навіть не усвідомлював, що створює постапокаліптичний роман. Лише через кілька сторінок він зрозумів, у якому напрямку рухається історія. Сам письменник зізнавався, що спочатку хотів написати літературний роман, а не чергову історію про кінець світу.
———
#відгук | Підписатись на канал