***
Розмальований білою глиною першим отримує смерть.
В подарунок від Вовка сокира у спину і горло протнуте ножем.
Перетягнута шия мотýзками з льону.
Волокна подразнюють шкіру.
Користуються носом (моїм, та невже).
Задихається пилом дитина.
Тихцем-потупцем ти крадешся до крихітки Сонця.
Оминаєш розквітлі кущі, запах здавлює груди і сниться
Наче Вовк той тримає тебе під мечем.
І це ти, в білій глині, провісник смерті.
. Вдих
Втиснути волю собі в долоньку.
А далі що?
Втішити долю своїми триклятими жертвами?
Тліти полем, розвіятись, жевріти...
Крихти сумління тримають сокиру у дереві.
Раз по раз повертається подих.
Шия, ключиця, вдихаю на повні груди.
Роздерті на шмаття дитячі когорти і
запах, відстежений мною.
Ти-ся-ча.
Тисяча один
Два
Три, чотири, п'ять
Мої руки тримають сокиру.
Тремтять.
Тисяча триста двадцять два
Це найгірша моя оповідка й нестерпна колюча вина.
@sour_air
*** Розмальований білою глиною першим отримує смерть.
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram 