в спальниках повних диму сни зовсім інші сняться
звичне для мене ліжко, замкнене в сірих стінах
корчиться від тривоги,
думкою оповите,
як ти там засинаєш під свічкове
багаття
замкнуті в кола люди до підземелля міста,
втомлені та незламні, крокують
під гул сирени
мостять собі там на ніч такий, як і в тебе, спальник
та інколи їм так само зовсім там
не до сну
про мене ти геть не думай, спи,
поки є наснага
і час дозволяє інколи трошечки відпочити
в Сигналі чекатиму плюсик і досить,
аби зрозуміти – з тобою все добре,
рідний
і я іду далі
жити
© Ольга Ритик (@in_vino_vino)
#вірш #текст
в спальниках повних диму сни зовсім інші сняться звичне для мене ліжко, замкнене в сірих стінах корч
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram